Додати фото
  • Немає обраного.

Вподобано об'єктів : 0 об'єктів

Опис

Адреса: Бендерська, 28

Рік побудови: 1901

Поверхи: 2

 

Однією з візитних карток Ізмаїлу вже понад століття є двоповерхова будівля на проспекті Суворова, в якій сьогодні розташовується загальноосвітня школа №2. Місцезнаходження в самому центрі міста стало причиною того, що воно пережило захоплююче, насичене подіями життя.

Передісторія появи будівлі починається у 80-х роках 19 ст. В ті роки 4-класна жіноча гімназія працювала в нинішньому корпусі ЗОШ №1, а коли стало ясно, що приміщення не придатне для нормального освітнього процесу для майже двох сотень гімназисток, було прийнято рішення знайти кошти на будівництво нової будівлі для Ізмаїльської жіночої гімназії.

1900 року група ізмаїльських меценатів заснувала фонд для будівництва та утримання нової будівлі жіночої гімназії. Коли необхідні кошти були зібрані, складання плану і кошторису будівництва було доручено одеському архітекторові В.Шмідту.

Шмідт Валеріан Іванович (14 квітня 1863 – 1908), майстер реалістичного пейзажу, на 1901 г. – архітектор при Управлінні Одеського навчального округу.

У 80-і роки 19 століття навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв. У 1890 році йому було присвоєно звання “художник архітектури II ступеня”. Як архітектор увійшов в історію низкою цікавих будівель, виконаних за його проектами в кінці XIX – початку XX століть. Здебільшого, це прибуткові будинки, проте при розробці їх значних обсягів В. І. Шмідт показав віртуозне володіння архітектурною деталлю. Малюнок фасадів та оздоблення інтер’єрів носить майже “бароковий”, екзальтований характер.

У числі його проектів в Одесі – прибутковий будинок Распопова (1899), будинки по вул. Садовій, 21 (1899), вул. Маяковського, 3 (1899), вул. Преображенській, 11 (1900), вул. Єкатерининська 18 (1899) та 87 (1900), вул. Подбельського, 42 і багато інших.

З 1895 по 1904 р викладав малювання в Одеській художній школі.

В останні роки життя розробляв проекти для міст Молдавії, в т.ч. і проект жіночої гімназії для м. Сороки на початку 20 століття.

Підряд на будівництво взяли ізмаїльські жителі І.Афутін і Н.Думіцькій, які пообіцяли здати будівництво 1 серпня 1902 року. Із завданням впоралися навіть достроково – вже 8 вересня (22 за новим стилем) 1901 року в присутності влади і громадян Ізмаїла відбулося освячення двоповерхової будівлі з випаленої цегли з одноповерховою прибудовою у дворі в архітектурному стилі “класицизм”. В акті приймальної комісії архітектор В.Шмідт писав: “Будівля справляє надзвичайно приємне враження в сенсі міцності і доброякісності всіх робіт”. Після переїзду прогімназія була перетворена з чотирикласної у восьмикласну.

Парадний вхід з боку пр. Суворова призначався для особливо урочистих випадків, гімназистки ж входили з бокового входу з вул. Кірова (сьогодні – вул. Грецька). Нинішні школярі звично потрапляють в будівлю з вул. Бендерської, з двору.

За збереженими спогадами випускниць гімназії, в коридорі на першому поверсі було велике дзеркало (зараз теж є, але трохи менше і явно пізнішого періоду). Поруч висіла мармурова дошка з прізвищами людей, які брали участь в будівництві гімназії.

На першому поверсі розмістилися класні кімнати, кабінет начальниці, а в просторому приміщенні, де зараз облаштований спортзал, був зал для молебнів. Навіть у тих, хто не знає про колишнє призначення цього приміщення, виникає подив з приводу дорічних колон, які підтримують стелю та вочевидь заважають нинішньому поколінню школярів розгорнутися на повну силу на уроках фізкультури.

На другий поверх вели двоє сходів – одні широки, мармурові, застелені килимовою доріжкою, для викладачів (збереглися до наших днів) і інші, не настільки широкі, на сходинках яких “гімназистки рум’яні … граціозно збивали талий сніг з каблучків”. Килимової доріжки, звичайно ж, немає давним-давно, а по парадних сходах тепер дозволено підніматися всім.

У роки царської Росії при гімназії незмінно діяла піклувальна рада, до складу якої входили авторитетні городяни. Наприклад, в перші роки після спорудження нової будівлі її очолював потомствений Почесний громадянин міста Василь Філіппов.

З початком Першої світової війни 1914 року в будівлі гімназії розмістили курси сестер милосердя, а армія англійців на першому поверсі розмістила шпиталь Червоного Хреста.

У румунський період нашого краю з 1918 по 1940 рік тут також розміщувалася жіноча гімназія.

Зі встановленням в 1944 році в нашому краї радянської влади гімназія була перейменована в середню школу №2 (нині – ЗОШ №2). Спочатку в ній навчалися тільки дівчатка. З серпня 1955 року в перші класи школи записували вже і хлопчиків, і дівчаток.

Available Dates

Street View

Додати відгук

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Додати фото