Додати фото
  • Немає обраного.

Вподобано об'єктів : 0 об'єктів

Свято-Вознесенська церква

Опис

Адреса: вул. Пушкіна, 148

Дата побудови: 1874 рік

 

Свято-Вознесенська церква розташована на старому православному кладовищі, що на виїзді з Ізмаїла в сторону Кілії. На жаль, відомості про історію її виникнення дуже уривчасті і неповні. Однак навіть побіжний погляд на них говорить про те, що храм є одним з найстаріших на території сучасного Ізмаїла.

За словами настоятеля храму протоієрея Миколая жодних церковних документів не збереглося, а те, що знаходиться в архівах, на жаль, на румунській мові. Згідно уривчастих даних храм був побудований 1874 року і освячений на честь свята Вознесіння Господнього через п’ять років – 1879 року.

Його розмістили в міському передмісті, де проживали здебільшого особи української національності. Прихід складався з 350 дворів на самій околиці міста. При церкві працювала парафіяльна школа. Її будівля збереглася до сьогоднішнього дня – вона розташована поблизу храму.

І хоча це поки документально не підтверджено, можна припустити, що на місці кам’яної церкви могла перебувати каплиця або дерев’яний храм. На цю думку наштовхує майже двохсотрічна історія православного кладовища, на території якого храм був побудований.

Найстаріші поховання, які тут можна ідентифікувати сьогодні, відносяться до початку XIX століття. Важко уявити, що одне з двох найстаріших міських кладовищ обходилося без храму, де можна було відспівувати покійних.

Ще й сьогодні на кількох надгробках читаються написи про те, що під ними покояться священнослужителі. А старожили розповідають історію одеського священика о. Павла, уродженця наших місць, який в 1940-х роках був розстріляний офіційною владою. Православна церква зарахувала його до лику святих. На кладовищі височіють могилки батьків священномученика.

 

Діяв храм і в румунський період. Документи донесли імена деяких його служителів – настоятеля о. Віталія (Бусуйка), співочого Костянтина Гроссу.

Діяв він і в післявоєнні роки – вже за радянської влади. А в 60-і його спіткала доля більшості церков Ізмаїла і всієї країни – він був закритий. Тут розмістили склад хімікатів. Після закриття храм горів – сліди від кіптяви видно і сьогодні на його склепіннях.

Тільки 1992 року напівзруйнований храм без куполів повернули православній церкві. Тоді ж було зареєстровано і парафіяльну раду. Відновлювати церкву почав її перший настоятель – отець Іоанн (Горе), який трудився тут чотири роки. Зараз о.Іоанн живе і служить в Одесі, але не забуває прихід і часто допомагає. Після – понад вісім років настоятелем служив отець Василь (Забурянний).

Роботи по відновленню церкви тривали майже десять років. За цей час були відновлені куполи, замінено вікна, підведено газ. Проведені роботи по відновленню інтер’єру – реставровано клирос, виготовлений новий іконостас, придбані ікони, які після закриття храму були практично повністю втрачені.

На початку 2000-х років храм був освячений Владикою митрополитом Одеським і Ізмаїльським Агафангелом.

У грудні 2019 на церкві були встановлені два куполи вагою 1800 і 4200 кілограми, виготовлені майстрами з Тернополя.

Available Dates

Street View

Додати відгук

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Додати фото