Додати фото
  • Немає обраного.

Вподобано об'єктів : 0 об'єктів

Свято-Покровський кафедральний собор

Опис

Адреса: пр. Суворова, 31

Дата побудови: 1831

Висота храму разом з дзвіницею – 65 метрів

 

У центральній частині міста, оточеній тінистими і затишними скверами, величаво підноситься чудовий пам’ятник архітектури першої половини XIX століття – Свято-Покровський кафедральний собор.
Він був побудований за проектом відомого архітектора Авраама Івановича Мельникова на місці старої Тучковской малоросійської Миколаївської церкви на кошти парафіян і “за кошти від скарбниці», що були виділені Бесарабським намісником графом М.С.Воронцовим за указом імператора Миколи I.

Мельников Авраам ИвановичМельніков Авраам Іванович (1784—1854) — російський архітектор, представник пізнього класицизму, академік і ректор Імператорської Академії мистецтв.
У числі будівель, реалізованих за його проектами: будівля Училища правознавства та багато будинків в Санкт-Петербурзі, гостинний двір в Уфі, будівля ярмарки в Ростові-на-Дону, семінарія в Мінську, собор в Нижньому Новгороді, собор Казанської Богоматері в Ярославлі, Спасо-Преображенський собор в Рибінську тощо.
Також Мельников багато працював в Новоросії на замовлення тодішнього генерал-губернатора краю М. С. Воронцова. Зокрема, в Одеській області крім Свято-Покровського кафедрального собору в Ізмаїлі він спроектував Спасо-Преображенський собор у Болграді і ансамбль напівкруглої площі в Одесі, яка оздоблює пам’ятник де Рішельє.

За документами, зведення собору почалося 1821 року, а закінчилося 1831 року, коли його і освятили, проте різні доповнення тривали ще довго. 1831 року в храмі був виготовлений іконостас, при останньому оновленні якого, 1907 року, в обрамлення додали позолочені колони з прикрашеними капітелями.

З переплавлених турецьких гармат звели дзвіницю і виготовили 6 дзвонів, прикрашених іконами Пресвятої Богородиці та образами святих. Найперший і головний дзвін важить 11 тонн.
1848 року до храму прибудували ще одну триярусну дзвіницю (65 м), яка з’єднується з собором критою галереєю. Там облаштували верхній храм Миколи Чудотворця. Проміжок між собором і дзвіницею забудовується двоповерховим притвором.

І храм, і дзвіниця зведені в стилі класицизму з каменю-вапняку, оштукатурені. Собор прямокутний в плані з напівкруглої апсидою, однокупольний, чотирьохстовпний. Центральна частина перекрита напівсферичним куполом на високому круглому барабані, увінчаним главою з главкою, спирається на вітрила, що підтримуються арками. Апсида перекрита конхою, інші частини споруди – напівциркульними склепіннями, в притворі – пласкі перекриття. Стіни завершені високим аттиком, на північному і південному фасадах – чотирьохколонні портики тосканського ордеру. Фасади скромно декоровані розетками, пасками, фільонками, вікна – сандриками.

1913 року настінний живопис в стилі модерн наніс художник Павло Олексійович Піскарьов, а потім ще раз – 1936 року. З під його руки відбувся розпис храмів в Рені, Болграді, Білгород-Дністровському. Про його роботу писав Ізмаїльський єпископ Неофіт “Піскарьов проявив розуміння духу давньовізантійсько-російського церковного живопису”. У купольної частини є напис, який добре видно і донині, що містить імена художників: П.О. Піскарьов, І.Д. Шугайло, Г.Н. Філатов, Л.А. Форне, В.Г. Недепкін. Крім цього на деяких фресках є написи «1915 Піскарьов», «П. Піскарьов 1914-1915»,« П. Піскарьов 1915», а на хартії ангела у Євангеліста Матвія -«Павло Піскарьов», вмч. Димитрія – «P.A. Piskarev. 1915», прп. Данила Стовпника – «P.A. Piskare», свт. Миколи – «P.A. Piskarev».

Довгі роки на перетині останніх ярусів дзвіниці був напис церковно-слов’янською мовою – євангельський заклик: “Прiідіте до мене вси струджені й обтяжені …”. Зник напис швидше за все, до 1931 року, коли проводився ремонт, а прибрали його через те, що він погано зберігся.
Тільки до сторіччя Собору, 1931 року, в верхній вежі каплиці, на 5-му ярусі було встановлено годинник з трьома зовнішніми циферблатами, який до цього дня б’є кожні півгодини.

Приблизно 1932 р. Ще немає коллонади, ще не встановили місце під пам’ятник королю Фердинанду.

Напівциркульні колонади тосканського ордеру на невисокому стилобаті з сімома ступенями і портик над центральним входом, створені за проектом італійця Анжело де Веккі, добудовані вже в румунську епоху 1936 року.

У соборі знаходяться Чудотворні ікони Пресвятої Богородиці («Ізбавительниця», привезена з Афона на благословення Ізмаїла, і «Скоропослушниця»), а також ікони Божої матері «Святої Марії Магдалени», «Святого Великомученика і цілителя Пантелеймона».
Свято-Покровський кафедральний собор був включений до списка пам’ятників архітектури УРСР, які перебувають під державною охороною 1956 року, Державного реєстру національної культурної спадщини 1999 року.

Available Dates

Street View

Додати відгук

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Додати фото