Пожежна частина

Адреса: вул. Толбухіна, 19

Дата побудови: 50-і 20 століття

Історія пожежної служби в Ізмаїлі йде корінням у першу половину 19 століття. Ще в 1837 році Бессарабський Військовий Губернатор наказав Ізмаїльському градоначальнику С.О.Тучкову зобов’язати міського архітектора Домбровського скласти кошторис на будівлю для пожежної частини і сараю для зберігання пожежного інвентарю.

Але перед нами – більш сучасна будівля радянського періоду.

На каланчі пожежної частини можна побачити радянську символіку пожежних.

У царський період в якості символіки використовували дві схрещені сокири. Але з 1927 емплема була змінена, і в 1932 отримала офіційний статус – з тих пір на ній зображено сокиру (пожежників тих часів називали “сокирники”) і французький розвідний ключ, запатентований Ле Руа-Трібо. Схрещування сокири і ключа встановлено під кутом 105 градусів.

Крім сокири і ключа посередині емблеми зображений ручний пожежний ствол (брандспойт).

Ще в 50-60-і роки на верхньому майданчику пожежної каланчі постійно знаходився черговий, який оглядав місто на предмет диму або вогню. Справа в тому, що місто тоді було майже без телефонного зв’язку, тому огляд зверху був необхідний.

За спогадами старожилів тоді в цьому ж будинку розташовувалася автошкола, а потім і міський радіоклуб.