Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Адреса: вул. Татарбунарська, 34
Рік побудови: 1897

На вул. Татарбунарської (раніше – вул. Коврічной) розташована единовірча церква Різдва Пресвятої Богородиці. У радянський період вона входила в число пам’яток архітектури, які перебувають під державною охороною.

Заснувати в Ізмаїлі едіноверчий прихід Святійший Синод дозволив на початку 1895 року. До того часу богослужіння тимчасово відбувалися в фортеці в Свято-Миколаївської церкви.

Парафіяни домоглися дозволу побудувати свій храм, він був зведений в найкоротші терміни – вже 2 жовтня 1896 року новий дерев’яний храм на кам’яному фундаменті був і освячений. Але через 5 днів через підпал церква згоріла, дивом уцілів лише дерев’яний хрест. На щастя, храм був застрахований.

Друга спроба була зроблена вже в 1897 році. Навесні почалося будівництво нового храму, проект для якого створив губернський архітектор Лозинський Григорій Степанович. У тому ж році 16 листопада його освятив Преосвященний Аркадій єпископ Аккерманський.

Спорудження цегляна, обштукатурена, з дерев’яним перекриттям, тричастинна, єдиноглава; складається з апсиди, центральній частині та притвору з пов’язаною з ним дзвіницею. Апсида п’ятигранна, перекрита конхою з дерева. Над центральним четвериком підноситься восьмерик, що спирається на стіни, поперечні арки і вітрила, увінчаний шлемовидной главою з головком. Прямокутний притвор перекритий дерев’яним лучковим склепінням. Архітектура будівлі архаїчна, без жодних прикрас.

Храм має в довжину – 12 сажнів (25,6 м), в ширину – в трапезній частині 6 сажнів (12,8 м), в висоту з хрестами – 12 сажнів (25,6 м). Прикрашений 11-ма куполами і пофарбований зовні сірою фарбою. Усередині храм був оштукатурений вапняковим розчином і побілено.

Після відкриття при храмі діяла церковно-приходська школа.

У 1961 році храм закрили і передали школі №5. 40 років будівля не використовувалося за призначенням – в ній проходили уроки праці та фізкультури. За цей час всі церковні святині були розкрадені. Також в храмі спорудили дерев’яне перекриття, розділивши приміщення на 2 поверхи.

У 1998 році храм повернули православним у відання Української Православної Церкви Московського Патріархату і з 2000 по 2007 рік він ремонтувався і реставрувався.

Сьогодні Храм Різдва Богородиці служить єднанню старообрядців і православних, поєднуючи дві церкви в одну. Це єдиний храм, де освячується шлюб між православними і старообрядцями. Тому його також називають едіноверчим.