Додати фото
  • Немає обраного.

Вподобано об'єктів : 0 об'єктів

Будівля жандармського легіону

Опис

Адреса: вул. Комерційна (колишня вул.Леніна), 61
Рік побудови: до 1876 року
Поверхи: 1

 

Перед нами – один з найкрасивіших старовинних особняків Ізмаїла. Зовнішній вигляд будівлі, складеної з червоної цегли, виконаний в стилі класицизму. Відмінною особливістю будівлі є кутова його частина, побудована у формі ротонди з куполоподібним дахом і декоративними елементами.

кожвен измаил купол

Завдяки дослідженням Алли Галкіної, колишнього керівника Ізмаїльського архіву, сьогодні відомо, що будівля була побудована не пізніше 1876 року. Саме в цей час комплекс розташованих на перетині вулиць Авраамова і Купецької (колишня назва теперішніх вулиць Болградської і Комерційної) придбав потомствений Почесний громадянин Ізмаїла Федір Павлович Тульчіанов. В цілому, майбутній Ізмаїльський міський голова (1880-1892, 1900-1906 рр.) володів ним до 1880/1894 року, поки не переїхав в будівлю нинішнього музею Придунав’я.

В архівних документах кінця XIX століття особняк описується як «цегляний кутовий будинок на кам’яному фундаменті критий черепицею по шести відділеннях, з коморою, сінями і скляним коридором, під цим будинком – льох/підвал на склепіннях, а по фасаду – палісадник на всю довжину будинку».

24 січня 1914 року особняком володіла вдова ізмаїльського купця Марія Микитівна Ніколаєва. Будівлю з надвірними будівлями вона заповіла своїм спадкоємцям, а тим в свою чергу наказала:

«Здійснювати після моєї смерті за християнським обрядом поминання, і ще для цієї мети покласти на ім’я Ізмаїльської міської Церкви вічним внеском: Ізмаїльському Свято-Покровському Собору п’ятсот рублів, Ізмаїльській Свято-Дмитрівській церкві – двісті рублів, Ізмаїльській Свято-Миколаївській церкві – сто рублів, із зобов’язанням поминати мене і чоловіка мого покійного Дмитра Івановича».

Померла Марія Микитівна 26 березня 1916 року, а заповіт її було затверджено до виконання.

В період панування Румунії особняк перейшов у власність румунської держави. Так, коли в 30-і роки в Ізмаїлі будувалося Єпархіальне (церковне) управління, що зайняло цілий квартал між нинішніми проспектом Суворова, вулицями Комерційна, Болградська і Тульчіанівська, то цей будинок по сусідству віддали під маєток настоятеля.

Однак, після 1939 року Ізмаїльський повіт знову повернувся до складу СРСР, і будинок настоятеля віддали на якийсь час під пологовий будинок та інші медичні установи. Останні власники будівлі до 1940 року – подружня пара, відомі в місті лікарі, в 1940 році втекли до Румунії.

З 1941 по 1944 рр. тут розташовувався Ізмаїльський повітовий жандармський легіон, а після 1944 року деякий час тут працювало Управління НКВД в Ізмаїльській області.

Після звільнення Ізмаїла будівля була передана Ізмаїльському Облздороввідділу.

Відомо, що до 1970 року тут розташовувався пологовий будинок, а після – стаціонар дерматовендиспансеру, що розмістився також і в сусідній будівлі по вул. Болградській, 63.

2017 року проданий у приватну власність.

Available Dates

Street View

Додати відгук

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Додати фото